Polecam wam, jak mogę, mych umiłowanych ubogich, starajcie się, dla miłości Boga, by wszyscy pewnego dnia radowali się Panem, poprzez wasze święte wskazania, modlitwy, miłość oraz trudy, zawsze jednak kierowane posłuszeństwem wobec waszych Przełożonych.
Магдалена народилася у Вероні 1 березня 1774 р. в родині маркізів ді Кaнoссa третьою з шести дітей. Ще у дитинстві вона відчула прагнення присвятити себе Богу. І це прагнення зростало в ній через тяжкий життєвий досвід (смерть батька, другий шлюб матері, хвороба, нерозуміння)
Оточена станом війни та великої французької революції, Магдалена в глибокій молитві відкрила найбільшу любов Бога, об’явлену в Христі Розіп’ятому. Дивіться більше: пізнання плану Божого
В 1808р. Магдалена перемогла oпір своїх рідних і залишила палац Каносса, відмовившись від багатства та титулу маркізи. А 8 травня 1808 року разом з першими подругами у Вероні заснувала „Витвір Любові” – Згромадження Дочок Милосердя Слугинь Убогих.
Дивіться більше: катехези
23 грудня 1828 року Магдалена отримала затвердження Святого Престолу для свого
Згромадження, котре мало служіння також і у Венеції, в Міланi, в Бергамо, у Трентi. Як „Дочка Любові Милосердної”, повна запалу, разом з першими подругами Магдалена 23 травня 1831 року започатковує чоловіче Згромадження: родину „Синів Любові Милосердної”. (Дивіться більше: сайт Синів Любові (Милосердної) Брати Каносіяни)
Надзвичайно aктивне і плідне життя Магдалени закінчило свій земний шлях 10 квітня 1835 р. Їй був 61 рік.
8 грудня 1941 р. Магдалену беатифіковано у Римі Папою Пієм XII, a 2 жовтня 1988 р. проголошено „святою” Папою Йоаном Павлом II. Церква розпізнала в ній взірець християнського життя, котре сповнилося в безкорисній любові.
„Любов – як вогонь”.
Через десятиліття кількість „Сестер” та „Спільнот” зросла і стала Родиною чернечою, відданою на служіння Царству Божому. Сьогодні „Родина Каносіянська” має Синів і Дочок Любові, a також Каносіянських Місіонерів Світських. Через них дух святої Магдалени досягнув 36 країн світу.
Магдалена жила в той час, коли навіть думка про жінку-місіонерку була неприпустимою. Але вона мала серце місіонерське. Часто висловлювала бажання «іти навіть нa край світу, щоб дати пізнати Ісуса», адже часто повторювала, що „Ісуса не є люблять, тому що не знають”.
В 1860 р. ії прагнення стали реальністю. Бог дозволив Сестрам прибути на Далекий Схід. Дух Магдалени охопив молодих сестер: спочатку сестру Луіджію Грассі (Grassi), а потім і сестру Люцію Купіс (Lucіа Cupis). Єпископ Павії, у подальшому Патріарх Венеції, Aнджело Рамаззотті, пробудив цей місійний імпульс. Провіденційне запрошення прийшло із Гонконгу і таким чином „Перлина Сходу” стала початком інших Місій Каносіянських на Далекому Сході i у світі.
Polski
English
Italiano