Магдалена, освітлена Божим Словом, зрозуміла свою місію і в 1799 р. пише «План» який розкриває величність її апостольского серця. Показує цей план Єпископу Авогадро у Вероні. Він однак – замість доглядання хворих, до чого Магдалена мала особливий талант – заохочував натомість її до відкриття Школи Милосердя у Вероні.

На початку Магдалена прийняла під свою опіку дві лівчинки які жили під впливом небезпечного середовища. Вона посилила їх тимчасово у своєї подруги.
У квітня 1802 р. дала їм квартиру в районі парафїї Філіпині, приводуючи ще одну дівчинку шляхетного роду, котра знаходилася в «поханому місці».
Пізнійше переконала дві подруги до піклуватися про ці дівчата. Купила дім в парафії святого Зенона, в найбіднійшому районі міста.
Вона сама мусила ще мешкати у палаці Каносса. Але всі дні опікувалася дівчатами купа́ючи їх, розчі́суючи а навіть чи́стячи їх волосся від комахів.